Офіційна:
AНАТОЛІЙ СЕРДЮК – сучасний український естрадний композитор-пісняр, співак, журналіст, громадський діяч. Живе в м. Запоріжжі. Автор понад 160 пісень. У творчому доробку 22 диска (12 аудіо СD, 10 DVD-відео), 10 сольних концертних програм, близько 2000 виступів в Україні й за кордоном, 20 відеокліпів, 4 авторських нотних збірника.
Заслужений артист естрадного мистецтва України, заслужений працівник культури України (1999). Член Національної спілки журналістів України (2005), член Асоціації діячів естрадного мистецтва України (1993). У 1996-2003 рр. – голова запорізької міської організації композиторів. Переможець 30 всеукраїнських і міжнародних пісенних конкурсів, премій, хіт-парадів. Нагороджений орденами й медалями.
Працює в жанрі української естрадної пісні й поп-музики. Творам притаманні яскрава мелодійність, глибока змістовність, ліричність, народність, патріотизм. Має великий і різноманітний репертуар – ліричні й патріотичні пісні, романси, вальси, рок-композиції, твори в сучасних ритмах. Найбільшу славу композитору принесли пісні про Запорізький край і про його символи – Хортицю, степ, козацтво, Гуляй-Поле, а також перша в Україні концертна програма про Нестора Махна й гуляйпільську вольницю.
Твори композитора мають у репертуарі близько 100 виконавців: солісти, гурти, вокальні ансамблі, оркестри й хорові колективи Запоріжжя та України; творчість Анатолія Сердюка вивчається в школі, а його iм`я вписано в довідники та енциклопедії.
Анатолій Сердюк – знакова постать Запорізького краю, найвідоміший і найпопулярніший артист, який ще на початку 90-х років підняв запорізьку пісню на всеукраїнський рівень, за словами поета А. Рекубрацького, "дав крила запорізькій поезії". Він виробив і показав всій країні "фірмовий" запорізький продукт, у якому все було своїм: вірші, музика, аранжації, режисура виступів. Його концерти 1993-1998 років мали сенсаційний успіх і активно сприяли формуванню масової аудиторії української естради на Запоріжжі.
Творчість А.Сердюка мала також вплив і на митців Запорізького краю, більшою мірою із середини 1990-х до середини 2010-х років. Музиканти, поети, композитори, народні майстри, художники, журналісти тематично й стилістично рефлексували на твори Анатолія Сердюка, який майже два десятиліття був своєрідним законодавцем музичної моди на запорізькій естраді.
Анатолій Сердюк зробив свій власний культурно-мистецький і політичний внесок у розбудову нашої держави, був не лише свідком, а й одним із учасників легендарних подій 1991, 2004, 2014 років, коли Україна поставала як незалежна держава. Його пісня "Вставай, Україно!" відіграла важливну роль на зламі історичних епох — і в далекому 91-му, і під час обох революцій — прискорювала самовизначення нації, сприяла утвердженню незалежної держави.
Понад чверть століття Анатолій Сердюк залишається вірним своєму творчому кредо, послідовно відстоюючи в творчості українські національні ідеали та державницьку позицію. Він єдиний естрадний артист у російськомовному Запоріжжі, хто ще з радянських часів багато років поспіль свідомо творить, співає й спілкується українською мовою, маючи при цьому серед земляків тисячі шанувальників. Така довголітня принципова позиція митця зробила його своєрідним символом української пісні Запорізького краю.
Протягом усього творчого життя А. Сердюк відіграє значну роль у популяризації запорізької культури, веде громадську роботу з пропаганди української пісні й творчості місцевих митців. Як журналіст, він був автором і ведучим радіопередач "Наша естрада" (1997-1998) i "Пісенне Запоріжжя" (2007-2009) на запорізьких радіостанціях "Радіо-Три" і "Запоріжжя FM" та передачі "Без пісні нема України" (2010) на каналі "Культура " Національного радіо України. У 2006-2011 роках А. Сердюк ініціював та провів у Запоріжжі щорічний шкільний конкурс пісень про рідний край "Запоріжжя моє кохане". Залишаючись чверть століття найвідомішим і найпопулярнійшим артистом на Запоріжжі (за рейтингами газет "Верже", улица "Заречная" та журналу "Ваш партнёр" митець протягом багатьох років входив до списку 33-х найвідоміших запоріжців), Анатолій Сердюк з 1993 року регулярно презентує нові альбоми й концертні програми, які транслюються телебаченням, гастролює по країні, прославляє своїми піснями рідний край. Таким подвижництвом співак пробудив патріотичний дух десятків тисяч українців.
Анатолій Сердюк – володар титулу "Гордость Запорожья" (2009), лауреат реґіональної програми "Зоряний шлях" у номінації "За розвиток культури та створення духовних цінностей" (2000), лауреат обласної премії "За розвиток музичного мистецтва" (2009), повний кавалер ордена "За заслуги перед Запорiзьким краєм" III, II, I ступенів (2011, 2013, 2016), медалі "За особистий внесок у розвиток м. Запоріжжя" (2013). За "визначні досягнення у творчості та в розвитку національних пісенних традицій" пісняр нагороджений мистецькою премією ім. Д. Луценка "Осіннє золото" (м. Київ, 2004).
Ім’я А. Сердюка вписано в численні довідники та енциклопедії: "Музична естрада" (м. Харків, 2004), "Золота книга України" (м. Київ, 2009), "100 облич української естради" (м. Чернівці, 2010), "Мистецький Олімп" (м. Київ, 2010), "Славетні міста України" (м. Харків, 2011), "Золотий фонд нації" (м. Київ, 2011), "Державні нагороди України" (м. Київ, 2015) та ін.
Його творчість стала хрестоматійною: вона вивчається в школах Запорізької області на уроках співу, літератури рідного краю та історії рідного краю; пісні А. Сердюка надруковано в підручниках для 6-го класу "Мистецтво" 2006 року («Усе це спорт»), "Искусство" 2014 року («Легенда про пісню») і для 7 класу "Музичне мистецтво" 2015 року («Легенда про пісню»), а пісенник «Шкільні романи» отримав гриф Міністерства освіти України і рекомендований до використання як навчальний посібник для учнів 9-11-х класів.
Твори А. Сердюка мають у репертуарі близько ста виконавців, серед яких Запорізький академічний симфонічний оркестр, духові та естрадні оркестри, оркестри народних інструментів, фольклорні ансамблі "Оксамит", "Пернач", "Чумацький шлях", "Бунчук", "Козаки-запорожці", "Токмачани", "Дорожнянка", вокальні ансамблі "Дніпряночка", "Мальви", ВIА "Веселяни", дитячий ансамбль пісні й танцю "Чайка", вокальні студії "Дзвінкі голоси", "Юність", рок-гурт "Не влізай, бо вб’є" (м. Київ), народні артисти України Олег Дзюба (м. Київ), Іван Смолій (м. Запоріжжя), заслужені артисти України Олександр Бессалий (м. Київ), Інна Гапон (м. Запоріжжя), Христина Охітва (м. Київ, солістка ансамблю Збройних Сил України), Олександр Григор’єв (м. Харків, екс-соліст ВІА «Красные маки») та багато інших самодіяльних і професійних артистів і колективів України.
Пісні композитора опубліковано в авторських пісенниках "Пісні Гуляйпільського краю" (1995) і "Запоріжжя моє кохане" (2001, 2004), "Шкільний альбом" (2006), " Шкільнi романи" (2011), у багатьох колективних нотних збірниках: "Де козацька горда слава" (2000), "Сучасна запорозька козацька пісня" (2001), "Калина хортицька" (2012) та ін.
У запорізьких студіях "Ринг" і "Навігатор" співаком записано понад 130 пісень, які увійшли до 12 компакт-дисків. Композитор співпрацює з аранжувальниками Олександром Михайленком, Дмитром Савенком, Віталієм Пушкарьовим, Валерієм Ситником, Валентином Гелуном, Володимиром Веременком, Валентином Івановим, звукорежисерами Миколою Середою, Михайлом Петренком, Максимом Терещенком, Володимиром Гітіним, Володимиром Веременком, Микитою Кириченком та іншими.
А. Сердюк представив публіці 10 оригінальних сольних концертних програм:
"Козацькому
роду нема переводу" (1993), "Моя кохана" (1994), "Я співаю для вас"
(1995), "Запоріжанки" (1996), "Гуляє Гуляй-Поле" (1998), "Этих дней нам
позабыть нельзя" (2000), "Пісні для друзів" (2002), "Вальс, танго, романс"
(2008), "Краю мiй рiдний" (2011), "Не покидай мене, любове!" (2015). У
них брали участь театр-кабаре "Александровский уезд", заслужений ансамбль танцю
"Запорожець", кінний театр "Запорізькі козаки", провідні запорізькі спiваки й
музиканти.
У всіх проектах А. Сердюк виступав не тільки як співак і автор пісень, але й як режисер та продюсер – від задуму до кінцевого результату, залучаючи до роботи сотні людей: поетів, аранжувальників, музикантів, акторів, танцюристів, режисерів, хореографів, модельєрів, дизайнерів, операторів, фотографів, журналістів, об'єднуючи всіх для досягнення спільної мети – для випуску дисків, нотних видань, буклетів, для створення й показу концертних програм, для зйомок телепередач і відеокліпів.
За роки професійної діяльності А.Сердюк мав близько 2000 виступів в Україні й за кордоном – у Румунії, Білорусі, Росії, Iзраїлi. Серед них – сольні й збірні концерти, гастрольні поїздки, творчі зустрічі в робочих колективах та в навчальних закладах, авторські вечори, благодійні виступи для ветеранів, інвалідів, дітей-сиріт, воїнів АТО, участь у мітингах і акціях протесту, благодійних ярмарках і волонтерських заходах, робота в журі мистецьких конкурсів.
Співавтори композитора – видатні українські поети Дмитро Павличко, Борис Олійник, Микола Луків, Вадим Крищенко, Дмитро Луценко, київські поети Олег Орач, Василь Шукайло, Лариса Верьовка, Станіслав Шевченко, Федір Млинченко, Світлана Короненко, Ніна Шаварська та інші, харків’янин Віктор Курінний, січеславець Олег Іллін. Популярність композитора збільшила інтерес широкої публіки і до творчості місцевих авторів, з якими він розпочав співпрацю. Запорізьке поетичне слово Петра Ребра, Григорія Лютого, Анатолія Рекубрацького, Володимира Чубенка, Любові Геньби, Віри Коваль залунало піснею у виконанні А. Сердюка на всю Україну. На концертах та в ефірі радіо й телебачення часто звучать "Весняний вальс" (сл. Л. Геньби), "Неподільна булава" (сл. А. Рекубрацького), "Козаченьки" (сл. В. Чубенка), "Скрипка", "Яблучко", "Шипшина" (сл. Г. Лютого), "Ранок у місті" (сл. П. Ребра), "Бабине літо", "Хортиця", "Подарувала матінка сорочку" (сл. В. Коваль).
А. Сердюк брав участь у сотнях передач центрального українського радіо й телебачення (УТ-1, "Всесвітня служба УТР", канал "Культура") та 12 обласних телерадіокомпаній, неодноразово ставав лауреатом хіт-парадів "12 мінус 2" (радіо "Промінь"), "RadіоStаг" (мережа обл. радіостанцій), "Пісня року" (Національне радіо України), "Несподіваний дощ" (УТ-1), "Наша п’ятдесятка" (мережа Інтернет). На його пісні відзнято 20 відеокліпів, десятки музичних передач, 11 концертiв, телефільми "Ми з тих ясних зір" (ТО "Культура", УТ-1, 1993), "Служу українському народові" ("Всесвітня служба" УТР, 2013).
Про творчість А. Сердюка багато пише як реґіональна, так і центральна преса (публікації в журналах "Українська культура", "Україна", "Жінка", "Дніпро ", "Писанка", "Універсум"; у газетах "День", "Голос України", "Урядовий кур’єр", "Культура і життя", "Сільські вісті", "Україна молода", "Слово «Просвіти»","Робітнича газета", "Правда України" тощо).
А. Сердюк має 4 освіти: Мелітопольське вище училище культури (1989, диригент академічного хору), Харківська академія культури (1995, керівник духового та естрадного оркестрів), Запорізький національний університет (2005, журналіст), аспірантура ЗНУ (2011, українська філологія).
Анатолій Сердюк зробив вагомий внесок у розвиток і пропаганду української естрадної пісні на Запоріжжі та в Україні. Його творчість вшанована і любов’ю численних прихильників української естради, і високим професійним визнанням.
Перші композиції Анатолій Сердюк почав складати в шкільному, а потім в армійському ансамблях, де був солістом-вокалістом, гітаристом і художнім керівником. Бажаючи виконувати власні твори, співак на початку 1989 року зібрав групу "Анатоль", з якою в жовтні 1990-го переміг на запорізькому міському конкурсі молодих естрадних виконавців "3-шоу-3".
На всю країну А. Сердюк заявив про себе на фестивалі "Червона рута-91", де він став призером із власною піснею на вірш Д. Павличка "Вставай, Україно!". Вона мала великий резонанс, її підхопили радіо й телебачення, визнавши піснею-символом 1991 року. Разом з іншими подібними патріотичними творами того часу, "Вставай, Україно!" відіграла важливу історичну роль – піднімала й згуртовувала українців, налаштовувала на патріотичний лад, виступала своєрідним каталізатором національного єднання. Хоча твір був написаний ще в радянський час, він відбивав нові настрої українського суспільства, яке прагнуло створити власну незалежну державу. 1992 року пісня розглядалася як один із претендентів на новий гімн незалежної України.
У 1992-1996 рр. співак з успіхом виступав на пісенних конкурсах по всій країні та за її межами: "Доля" (м. Чернівці), "Надія" (м. Київ), "Вітер зі сходу" (м. Донецьк), "Мелодія" (м. Львів), ІV Міжнародний фестиваль української пісні (Румунія), Міжнародний фестиваль "Слов’янський базар" (Білорусь) та інші.
Протягом 1993-1996 рр. були записані й презентовані глядачам 4 аудіоальбоми.
1998 року А. Сердюк організував фольклорну експедицію в пошуках легенд і пісень про Нестора Махна. Зібраний матеріал було використано для створення аудіоальбому й концертної програми "Гуляє Гуляй-Поле", показаної в Гуляйполі, Запоріжжі (1998) і частково в Києві (2003).
1999 року в Iнтернетi з’явився персональний сайт Анатолія Сердюка
2000 року концертним виконанням і записом для аудіодиска романсу "Не покидай меня, любовь" розпочалася співпраця композитора із Запорізьким академічним симфонічним оркестром обласної філармонії під керуванням нар. арт. України В’ячеслава Реді.
2001 року митець широко відзначив 10-ліття композиторської діяльності: випустив пісенник "Запоріжжя моє кохане", презентував оновлений сайт в Інтернеті www.serduk.com.ua, провів фотовиставку, гастрольний тур і великий авторський концерт за участю артистів, які мають у репертуарі його твори.
2002 року вийшов компакт-диск "Таврійська пектораль", записаний А.Сердюком спільно з оркестром народних інструментів Мелітопольського педагогічного університету під керівництвом В. Овода. До диска увійшли 5 пісень композитора в його виконанні в супроводі оркестру та інструментальні п’єси.
2003 року накладом у 2000 примірників вийшов компакт-диск "Гуляй-Поле", присвячений Нестору Махну й гуляйпільській вольниці. До пісень із магнітоальбому 1998 року були додані нові вокальні й інструментальні твори.
2004 року вийшло друге видання пісенника "Запоріжжя моє кохане", розпочалася співпраця з поетами Миколою Луковим (пісня "Моя Україна"), Борисом Олійником (пісня "Остання дорога Нестора") і Михайлом Ткачем.
У 2003-2005 рр. перевидано чотири магнітоальбоми 90-х років на компакт-дисках – "Дух наш запорозький", "Моя кохана", "Я співаю для вас", "Запоріжанки". 2005 року видано магнітоальбом із піснями воєнної доби "Этих дней нам позабыть нельзя".
2005 року в Запоріжжі відбулися 2 ювілейні концерти "Найкращі пісні", присвячені 15-літтю композиторської діяльності А.Сердюка.
2006 року вийшов збірний аудіодиск "Найкращі пісні 1991-2000 рр."
Восени 2006 року з метою популяризації пісень про Запорізький край А.Сердюк спільно із Запорізьким
міським управлінням освіти заснував і провів І-й щорічний дитячий конкурс "Запоріжжя моє
кохане".
2007 року вийшов DVD-диск "Найкращі пісні" із записом ювілейного концерту.
У травні 2008 року в Запорізькому театрі Молоді (ТЮГ) показано нову концертну програму
А. Сердюка "Вальс, танго, романс".
У вересні 2008 року вийшли аудіодиск "Ліричні пісні" та DVD-диск "Вальс,
танго, романс".
2009 року вийшов аудіодиск "Краю мій рідний" із піснями про Запорізький край, який
було презентовано в обласній та міській Радах Запоріжжя.
Видано книжку "Славить піснями він рідний наш край", присвячену творчості А.Сердюка.
Її наклад розійшовся по бібліотеках Запорізької області.
А.Сердюк cтав лауреатом регiональноi програми «Народний рейтинг «Великi запорiжцi».
Його iм’я внесено до книги «Гордость Запорожья».
У жовтні 2009 року в Києві, в Національній філармонії України відбувся ювілейний концерт,
присвячений 20-літтю творчої діяльності А. Сердюка. У концерті взяли участь видатні поети Дмитро
Павличко, Микола Луків, Віктор Герасимов, запорізькі артисти й столичні музиканти.
2010 року вийшло друге видання диска "Краю мій рідний" і диск "Этих дней нам позабыть нельзя. Песни военних лет". 2010 року А. Сердюк, як журналіст, протягом кількох місяців вiв авторську передачу "Без пісні нема України" на каналі "Культура" Національного радіо України.
У 2010-2011 роках iм’я А. Сердюка було вписано до кiлькох українських книг та енциклопедiй: «Золота книга України» (м. Київ), «100 облич української естради» (м. Чернiвцi), «Мистецький Олiмп», «Обличчя України» (м. Київ).
2011 року в театрi iм. В. Магара та в кiноконцертному залi iм. О. Довженка (м. Запорiжжя)
вiдбулися прем’єрнi покази нової концертної програми "Краю мiй рiдний". Вийшли
DVD-диск «Запорiзький сувенiр» (15 вiдеоклiпiв з краєвидами Запорiжжя на пiснi А. Сердюка) та
відеодиск із новим концертом "Краю мій рідний".
Анатолiй Сердюк був нагороджений орденом "За заслуги перед Запорiзьким краєм" III ст.
У березні 2012 року в Києві, у прямому п’ятидобовому телевізійному ефірі Анатолiй Сердюк разом
із багатьма українськими артистами взяв участь у встановленні світового рекорду безперервного
співу, і увійшов до книги Гінеса.
У вересні співак завоював Гран-Прі на Всеукраїнському конкурсі сучасного романсу "Осіннє рандеву"
у Миргороді. У листопаді артист виступив із сольним концертом у столиці (Київський Будинок
звукозапису), у якому брали участь його поети-співавтори Микола Луків і Вадим Крищенко.
2012 року артист став волонтером Всеукраїнської громадської організації "За збереження народу".
У грудні в місті Приморськ Запорізької області в рамках Всеукраїнської акції "Здорові діти України
з аплікатором Ляпко" відбувся сольний концерт артиста.
2013 року відбулися ювілейний концерт і фотовиставка до 25-ліття артистичної діяльності,
вийшли ретроспективні DVD-диски "Я спiваю для вас" (концерт 1995 р.), "Гуляє
Гуляй-Поле" (концерт 1998 р.), а також був перевиданий аудіодиск "Найкращі пісні
1991-2000 рр.".
Анатолiй Сердюк був нагороджений орденом "За заслуги перед Запорiзьким краєм" II ст.
У грудні відбувся сольний концерт артиста в Ізраїлі для емігрантів із України та колишнього СРСР.
2014 року Анатолій Сердюк співав на Майдані в Запоріжжі, брав участь в Автомайдані в Кінських
Роздьорах, а також у благодійних концертах проти війни – в Запоріжжі, Пологах і Пологівському
районі. Одразу після анексії Криму, у квітні 2014 року співак разом із представниками Запорізької
ради ветеранів-прикордонників і Народної Ради Запоріжжя організував виступи на кордоні – в
Стрілковому на Арабатській Стрілці та в Чонгарі. Із концертами на підтримку військовиків
А. Сердюк співав на артилерійському полігоні "Близнюки", на чотирьох блокпостах навколо
Запоріжжя, в обласному військкоматі, у військових частинах Національної гвардії України,
Бердянського прикордонного загону.
У березні 2014 року композитор написав знакову пісню "Небесна сотня" (сл.
В.Курінного), яка отримала резонанс в суспільстві, лунає на концертах і в ефірі Національного
радіо.
У вересні А. Сердюк організував і провів у Запоріжжі великий благодійний концерт
"Підтримай військо України!" за участю українських і запорізьких артистів на підтримку
українського війська, в якому виступив співаком, ведучим і режисером. На суму в понад 60 000 грн
було закуплено й передано амуніції та обмундирування прикордонникам, артилеристам і нацгвардійцям
Запорізької області.
У листопаді А. Сердюк виступив режисером і сценаристом концерту естрадних зірок на ювілеї
підприємства в запорізькому муздрамтеатрі (нар. арт. Грузії В. Кікабідзе, народні артисти України
С. і В. Білоножки, І. Попович, О. Богданович, Н. Бучинська, А. Демчук, В. Андрієнко-В. Бендас та
ін.).
2014 року вийшли 2 DVD-диски: "Чверть століття на сцені" з ювілейним концертом
артиста (запис. у листопаді 2013 р.) і "Підтримай військо України!" з концертом
українських артистів для підтримки воїнів АТО.
Протягом 2015 року А.Сердюк допрацював у студії старі й нові пісні й випустив черговий альбом
"Не покидай мене, любове!". 3 грудня 2015 року в Палаці культури ЗАЗ (м. Запоріжжя) за участю
співаків, танцорів і акторів відбулася прем’єра однойменної театралізованої концертної програми.
У лютому 2015 р. був зроблений відеокліп на пісню "Небесна сотня", який за короткий
час набрав значну кількість переглядів в YouTube. Були записані в студії нові пісні "Наші
воля, мова, пісня" (сл. Д. Павличка), "Бороним рідний край" (сл. В. Курінного).
Як журналіст і філолог, А. Сердюк взявся писати книгу філологічного спрямування.
У лютому 2016 року вийшов DVD-диск із концертом "Не покидай мене, любове!". 24
березня за участю поетів-співавторів Дмитра Павличка, Миколи Луківа, Ніни Шаварської, Анатолія
Ткаченка в Києві, в концертній студії БЗЗ відбувся сольний концерт композитора. У Запоріжжі
А.Сердюк дав два публічних концерти з новою програмою "Не покидай мене, любове!" – 2 березня в
кіноконцертному залі ім. О.Довженка, 6 травня – в Палаці культури "Титан".
Композитор широко відзначив 25-ліття своєї пісні "Вставай, Україно!", яка 1991 року вивела його
на українську естраду і відіграла визначну роль у здобутті й утвердженні незалежності країни.
Статті про пісню і її роль в історіїї були опубліковані в багатьох місцевих і всеукраїнських
газетах і журналах, вийшли численні передачі на місцевих і українських радіо- й телеканалах.
Ювілею пісні були присвячені прес-конференція (15 серпня), творча зустріч у кіноконцертному залі
ім. О.Довженка (21 вересня), виступи в школах Запоріжжя (жовтень).
У жовтні, до Дня захисника України вийшов пробний тираж нового альбому "Бороним рідний край" із
патріотичними піснями для воїнів АТО. Для нього композитор написав кілька нових пісень – "На
привалі", "Котигорошко", "Били й будем бити", "Ніщо так не болить, як Україна".
У квітні 2017 р. вийде повноцінний тираж альбому "Боронимо рідний край" із патріотичними
піснями для воїнів АТО. Альбом буде безоплатно розповсюджений по військових частинах і підрозділах,
бібліотеках, школах, закладах культури Запорізької області. Планується записати кліпи на пісню "Боронимо
рідний край" і баладу "Розмова із сином".
Навесні 2017 р. у Запоріжжі планується концерт А.Сердюка за участю поета-співавтора Дмитра Павличка.
Пісням А. Сердюка притаманні мелодійність, задушевність, стильова й тематична різноплановість. Вони легко сприймаються на слух і запам’ятовуються, гріють душу теплотою й щирістю мелодії.
Як композитор Сердюк добре відчуває форму й стиль твору; його музика влучно передає мелодику вірша, тому поетичні й музичні образи його пісень органічно доповнюють одне одного. Особливу увагу композитор приділяє ритму слова й розміру вірша, знаходячи відповідний стиль і жанр майбутнього твору. Звідси такий широкий діапазон його пісень — від народних стилізацій та патріотичних маршів і гімнів до молодіжних танцювальних шлягерів із сучасними музичною мовою композиції й стилем виконання; від ліричності балад, романсів, вальсів і танго до драматизму й експресії рок-композицій.
Як артистові А.Сердюку властиві інтелігентна, витончено-прониклива манера виконання та висока сценічна культура. Теплий ліричний тенор із красивим “сріблястим” верхнім регістром і широким діапазоном у дві октави дозволяє співакові мати великий різноманітний репертуар, в якому є місце i власним творам, i народним пісням, і пісням відомих композиторів.
ЛЮДМИЛА ЖУЛЬЄВА,
музикознавець
Неофіційна:
У дитинстві любив читати книги, був найактивнішим читачем районної бібліотеки. У школі навчався добре, улюбленими дисциплінами були географія і астрономія. Підлітком захопився рок-музикою, любив слухати групи The Beatles, Queen, Uriah Heep, Deep Purple. Під враженням щоденних молодіжних тусовок з гітарою, піснями, дівчатами і вином перейнявся бажанням навчитися грати на гітарі. Що потім і зробив, прогулявши спеціально для цього два дні занять у школі. Подальшу майстерність удосконалював на вечірніх дворових концертах, ставши незабаром кумиром молоді свого району. Потім, разом з однокласниками, організував у школі групу "Asteroіd ", виступав на шкільних вечорах і дискотеках. До цього ж часу відносяться і перші спроби написання пісень. Працюючи після закінчення школи на знаменитому запорізькому заводі "Моторобудівник" (тепер – "Мотор Січ"), активно допомагав цеховому ансамблю завойовувати призові місця на оглядах художньої самодіяльності. Не дивно, що служба в армії також була пов’язана з музикою. Це були військові оркестри й вокально-інструментальні ансамблі спочатку у м.Дніпродзержинську, а потім у Запоріжжі. Творчо й професійно зростаючи, засвоїв техніку гри на оркестрових тарілках, на великому барабані, на «комбайні», на альті, на тенорі, на корнеті.
Завершилася служба у березні 1992 року, коли пісня "Вставай, Україно!" вже лунала в музичному ефірі країни. Ази менеджменту, продюсування і звукозапису довелося освоїти вже в процесі роботи над шоу-проектом під назвою "Анатолій СерДюк".
(Далі буде)