БЛЮЗ ЛЮБОВI
муз. А. Сердюка
сл. Г. Лютого
І
В нiч неприкаяну,
мов у безодню, падаю.
Боже, любов мою
зможе всяк звати зрадою!
Я признаюсь тобi,
наче стежинi батькiвськiй.
Грiшно молюсь в журбi,
права не маю знать якiй.
Ти не свята, чому ж –
наче торкаюсь вiчностi.
Лиш не сахнись мене,
я не благаю вiрностi.
Приспів:
Не розiпну тебе,
не закатую клятвою.
Дай розiпну косу –
долю обманем клятую.
ІІ
Наче мале дитя,
й горе-бiда заграється.
На волосинцi свiт
весь на твоїй тримається...
Пiзно горить наш мак,
сонце чи дасть йому вирости?
Ми перестрiлись так,
наче вселенськi сироти.
Не убивай себе
днiв павутинням, бджiлонько.
Зглянься, без тебе свiт
вже не воскресне, жiнонько.
Приспів:
Наче з душi сльоза,
вийди ходою тихою.
Я не люблю тебе –
я вже тобою дихаю...
Я не люблю тебе –
я вже тобою дихаю...
Я не люблю тебе –
я вже тобою дихаю...